тричі

Значення в інших словниках

1. тричі — три́чі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. тричі — ТРИ́ЧІ, присл. 1. Три рази. Тричі крига замерзала, Тричі розтавала; Тричі наймичку у Київ Катря провожала [проводжала] Так, як матір (Т. Шевченко); Дехто каже, що кір раз буває. А воно виходить брехня. Словник української мови у 20 томах
3. тричі — присл. 1》 Три рази. 2》 Узявши три рази (про множення). 3》 розм. У три рази; утричі. || тільки в сполуч. зі звичайним ступенем прикм. Указує на дуже високий ступінь ознаки; надто, дуже. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тричі — ла́дний (ла́ден, гото́вий і т. ін.) (три́чі) провали́тися крізь зе́млю. Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т. ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Фразеологічний словник української мови
5. тричі — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
6. тричі — ТРИ́ЧІ, присл. 1. Три рази. Тричі крига замерзала, Тричі розтавала; Тричі наймичку у Київ Катря провожала [проводжала] Так, як матір (Шевч., І, 1951, 319); Дехто каже, що кір раз буває. А воно виходить брехня. Словник української мови в 11 томах