1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тубільний

Тубі́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тубільний — тубі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тубільний — див. АБОРИҐЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто... Словник української мови у 20 томах
  4. тубільний — -а, -е. 1》 Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2》 заст. Місцевий, місцевого походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто... Словник української мови в 11 томах
  6. тубільний — Тубільний, -а, -е Туземный, мѣстный. Левч. 72. Словник української мови Грінченка