тубільний

Значення в інших словниках

1. тубільний — тубі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто... Словник української мови у 20 томах
3. тубільний — -а, -е. 1》 Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2》 заст. Місцевий, місцевого походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тубільний — Тубі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто... Словник української мови в 11 томах
6. тубільний — Тубільний, -а, -е Туземный, мѣстный. Левч. 72. Словник української мови Грінченка