1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

турба

Турба́ = турбо́та

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турба — турба́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. турба — ТУРБА́, и́, ж., заст. Турбота, клопіт. Спать ляже [природа], втомившися Турбот такою (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. турба — -и, ж., заст. Турбота, клопіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. турба — ТУРБО́ТА (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось, про задоволення якихось потреб тощо), КЛО́ПІТ, ТУРБАНИ́НА підсил. розм., КЛОПІТНЯ́ підсил. розм., КЛОПОТНЕ́ЧА підсил. розм., ТУРБА́ заст., ТУРБА́ЦІЯ заст., ФАТИ́ГА діал., ГРИ́ЖА діал. Словник синонімів української мови
  5. турба — ТУРБА́, и́, ж., заст. Турбота, клопіт. Спать ляже [природа], втомившися Турбот такою (Шевч., II, 1963, 381). Словник української мови в 11 томах
  6. турба — Турба, -би ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч. Словник української мови Грінченка