1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

увесь

Уве́сь (ввесь і весь), уся́, усе́, усьо́го́, усіє́ї, усьо́му́, усі́й, з усі́м, над усі́м; усі́, усі́х, усі́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увесь — уве́сь займенник Орфографічний словник української мови
  2. увесь — УВЕ́СЬ див. весь¹. Словник української мови у 20 томах
  3. увесь — від (усіє́ї) душі́. 1. Щиро, глибоко, сердечно. Оп’ять (знову) біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський); Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець). з душі́, рідко. Фразеологічний словник української мови
  4. увесь — I. ВЕСЬ (ВВЕСЬ) (УВЕ́СЬ) (означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю), ЦІ́ЛИЙ, ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ) розм., ВСЕЙ (УСЕ́Й) діал. Лунає пісенька на ввесь садок (Л. Глібов); Тут зібралися козаки.. з усієї України (І. Словник синонімів української мови
  5. увесь — Увесь, уся, усе мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Шевч. 167. Цілувались, обнімались з усієї сили. Шевч. 145. Я ростікся всіма сторонами. К. Псал. 91. Словник української мови Грінченка