увесь

від (усіє́ї) душі́. 1. Щиро, глибоко, сердечно. Оп’ять (знову) біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський); Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець). з душі́, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Укр.. лір. пісні); // На всю силу почуттів; до самозабуття. Він (Бачура) любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський); // Щедро. На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця! (О. Гончар); Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Переклад Б. Тена). 2. Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Данько сміявся від душі: навчилися (французькі матроси) від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар); Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко). 3. Відверто, нічого не приховуючи. — От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї (Інну). Все збирався, та якось .. не вистачало ніби часу (Є. Кротевич); І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети). 4. Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Дзвеніла (пісня) в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар); Згадав (Антон) себе завзятим парубком, першим комбайнером .. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик). від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко).

в усю́. На повну силу. До Львова прибули після полудня, коли знаменита Краківська площа, на якій відбувались базари, вже вирувала, гармидерувала, торгувала в усю (В. Бабляк).

дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.).

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного (вилучену з бібліотек літературу) для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).

з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл. Звідусіль. Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок).

з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний); Одбиває й мене хвиля І зо всеї (з усієї) мочі (Пісні та романси..); — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ’яненко); // тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Випивали скілько (скільки) мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура).

з усі́м га́музом. Усе підряд, не перебираючи. А по колоні вже пішов-покотився гомін: — Полотно руйнують! — Залізницю волами розтягують! — Із рейками, із шпалами, з усім гамузом здирають з насипу (О. Гончар).

з усі́х бокі́в. Повністю, всебічно, враховуючи всі моменти. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко).

з усі́х ніг. Дуже швидко, спрожогу. Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч); Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах); // Стрімголов. — Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня).

з усі́х усю́д (усю́дів). Звідусіль. З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба (А. Головко); З усіх усюд галасувало радіо (І. Цюпа); Та коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, ..з усіх усюдів сипнули люди (М. Коцюбинський).

ляга́ти / лягти́ (важки́м (усі́м, непоси́льним і т. ін.)) тягаре́м на пле́чі чиї, кому. Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т. ін.; постійно непокоїти когось. І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар); Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети); Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах).

не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).

переверну́ти (уве́сь) світ. Змінити все, зробивши щось неможливе, незвичайне, важкоздійсненне. (1-й гість:) Ви, сваток, така голова. (Гості:) Золота голова! Світ перевернемо з такою головою! (І. Микитенко); — Ось твій Петро хоче сам весь світ перевернути. Не переверне. Спробує гіркого — порозумнішає (С. Журахович).

(уве́сь) тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї. Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов’язків. Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа). уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб).

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко). 2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка).

усі́м га́музом. Разом, гуртом, колективно. — Я так думаю, що далі мовчати не можемо. Треба всім гамузом піти до пана й домагатися, хай віддасть наше (Ф. Малицький); Молодь і ще не старі дядьки (хуторяни) повалили всім гамузом (Григорій Тютюнник).

усі́м ми́ром. Гуртом, спільно, разом. Усім миром ідуть на страшну війну, на ворога лютого (Григорій Тютюнник); Усім миром пололи, усім миром збирали врожай (З газети).

усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

усьо́му голова́. 1. Відігравати керівну роль; бути головним у чомусь. — Отже, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова (Г. Квітка-Основ’яненко); — На злість жінці зроблю, щоб бачила, що поки я жию (живу) — я всьому голова (М. Коцюбинський). 2. Основний, найважливіший, найнеобхідніший. — Борщ усьому голова (Укр.. присл..); Відомо всім, що труд людський є головою всьому (О. Ющенко).