1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

удвох

Удво́х, присл.; у двох, числ.; див. вдвох, в двох

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удвох — удво́х прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. удвох — пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі. Словник синонімів Караванського
  3. удвох — Удвійзі, удвійку, удвійці Фразеологічні синоніми: в чотири руки Словник синонімів Вусика
  4. удвох — УДВО́Х див. вдвох. Словник української мови у 20 томах
  5. удвох — див. вдвох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удвох — ВДВОХ (УДВО́Х) (у кількості двох осіб), ВДВІ́ЙКУ (УДВІ́ЙКУ) діал., ВДВІ́ЙЦІ (УДВІ́ЙЦІ) діал. Ми їхали вдвох цілу нічку (Леся Українка); Чоловік із жінкою зосталися удвох у хаті... (Г. Словник синонімів української мови
  7. удвох — Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755. Словник української мови Грінченка