1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

укипати

Укипа́ти, -па́ю, -па́єш; укипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть; укипі́лий

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укипати — укипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укипати — УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), а́є, недок., УКИПІ́ТИ (ВКИПІ́ТИ), пи́ть, док. 1. Доходити до готовності під час кипіння, варіння. Як почав борщ укипати, то .. як вона не кріпилася, а не видержала... – Пилинку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти!... Словник української мови у 20 томах
  3. укипати — (вкипати), -ає, недок., укипіти (вкипіти), -пить, док. 1》 Доходити до готовності під час кипіння, варіння. 2》 перен., розм. Раптово робитися непорушним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укипати — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
  5. укипати — УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), а́є, недок., УКИПІ́ТИ (ВКИПІ́ТИ), пи́ть, док. 1. Доходити до готовності під час кипіння, варіння. Як почав борщ укипати, то.. як вона не кріпилася, а не видержала… — Пилинку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти!... Словник української мови в 11 томах