укомплектувати
Укомплектува́ти, -кту́ю, -кту́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укомплектувати — укомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати. Словник української мови у 20 томах
- укомплектувати — див. укомплектовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укомплектувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
- укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати. Словник української мови в 11 томах