укомплектувати

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укомплектувати — укомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. укомплектувати — див. укомплектовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укомплектувати — Укомплектува́ти, -кту́ю, -кту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати. Словник української мови в 11 томах