укомплектовувати
НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укомплектовувати — укомплекто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- укомплектовувати — див. КОМПЛЕКТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- укомплектовувати — [укомплеиктовуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- укомплектовувати — УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Всі школи були укомплектовані відповідною кількістю вчителів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- укомплектовувати — -ую, -уєш, недок., укомплектувати, -ую, -уєш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом: робити повний комплект. || Забезпечувати, споряджати чим-небудь до комплекту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укомплектовувати — Укомплекто́вувати, -то́вую, -то́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- укомплектовувати — УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Словник української мови в 11 томах