укомплектовувати

Значення в інших словниках

1. укомплектовувати — укомплекто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. укомплектовувати — див. КОМПЛЕКТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
3. укомплектовувати — УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Всі школи були укомплектовані відповідною кількістю вчителів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. укомплектовувати — -ую, -уєш, недок., укомплектувати, -ую, -уєш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом: робити повний комплект. || Забезпечувати, споряджати чим-небудь до комплекту. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. укомплектовувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
6. укомплектовувати — Укомплекто́вувати, -то́вую, -то́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. укомплектовувати — УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Словник української мови в 11 томах