укомплектовування

НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укомплектовування — укомплекто́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укомплектовування — УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. укомплекто́вувати і укомплекто́вуватися. Укомплектовування штатів. Словник української мови у 20 томах
  3. укомплектовування — -я, с. Дія за знач. укомплектовувати і укомплектовуватися. Укомплектовування штатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укомплектовування — УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. укомплекто́вувати і укомплекто́вуватися. Укомплектовування штатів. Словник української мови в 11 томах