1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

улестити

Уле́сти́ти, улещу́, уле́стиш, -стять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улестити — улести́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улестити — УЛЕСТИ́ТИ див. уле́щувати. Словник української мови у 20 томах
  3. улестити — див. улещувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улестити — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех. Словник синонімів української мови
  5. улестити — УЛЕСТИ́ТИ див. уле́щувати. Словник української мови в 11 томах
  6. улестити — Улещати, -щаю, -єш сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. К. Псал. 25. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стор. МПр. 28. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них. Стор. І. 71. Словник української мови Грінченка