улещання

Значення в інших словниках

1. улещання — улеща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. улещання — УЛЕЩА́ННЯ (ВЛЕЩА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улеща́ти. І вдень іде [Євмен] та й іде. Начебто й принадив її всякими улещаннями (Ганна Барвінок); [Катерина:] Ох, моя пані кохана!.. [Галя (перехоплює):] Годі тобі, стара воркотухо! Твої влещання ще гірш засмутили пані (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
3. улещання — (влещання), -я, с. Дія за знач. улещати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улещання — УЛЕЩА́ННЯ (ВЛЕЩА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улеща́ти. І вдень іде [Євмен] та й іде. Начебто й принадив її всякими улещаннями (Барв., Опов.., 1902, 520); [Катерина:] Ох, моя пані кохана!.. [Галя (перехоплює):] Годі тобі, стара воркотухо! Твої влещання ще гірш засмутили пані (Стор., І, 1957, 290). Словник української мови в 11 томах
5. улещання — Улещання, -ня с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21. Словник української мови Грінченка