1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

умовити

Умо́вити, умо́влю, -виш, -влять; умо́в, умо́вмо, умо́вте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовити — умо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умовити — УМО́ВИТИ див. умовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. умовити — див. умовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умовити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. умовити — УМО́ВИТИ див. умовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. умовити — Умовити, -ся см. умовляти, -ся. Словник української мови Грінченка