умовити
умо́вити
див. умовляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умовити — умо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- умовити — УМО́ВИТИ див. умовля́ти. Словник української мови у 20 томах
- умовити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- умовити — Умо́вити, умо́влю, -виш, -влять; умо́в, умо́вмо, умо́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- умовити — УМО́ВИТИ див. умовля́ти. Словник української мови в 11 томах
- умовити — Умовити, -ся см. умовляти, -ся. Словник української мови Грінченка