упрохувати

Значення в інших словниках

1. упрохувати — упро́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. упрохувати — Дуже <�слізно> просити <�прохати>, ф. кландати, с. БЛАГАТИ. Словник синонімів Караванського
3. упрохувати — див. просити Словник синонімів Вусика
4. упрохувати — УПРО́ХУВАТИ (ВПРО́ХУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОХА́ТИ (ВПРОХА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, що. Те саме, що упро́шувати. – А може, ти передумаєш, може, залишишся, Марку, – впрохувала його, як уміла [Марія] (І. Словник української мови у 20 томах
5. упрохувати — (впрохувати), -ую, -уєш, недок., упрохати (впрохати), -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що упрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. упрохувати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
7. упрохувати — УПРО́ХУВАТИ (ВПРО́ХУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОХА́ТИ (ВПРОХА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що упро́шувати. — А може, ти передумаєш, може, залишишся, Марку, — впрохувала його, як уміла [Марія] (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах