урікати

Значення в інших словниках

1. урікати — уріка́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. урікати — УРІКА́ТИ¹ (ВРІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УРЕКТИ́ (ВРЕКТИ́), уречу́, урече́ш, док., кого, що, етн., заст. Те саме, що навро́чити. Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало (Сл. Б. Грінченка); Він [Іван] сам дивувався тій зміні. Словник української мови у 20 томах
3. урікати — (врікати), -аю, -аєш, недок., уректи, уречу, уречеш, док., перех. і неперех., кому, кого і без додатка, діал. Докоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урікати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
5. урікати — УРІКА́ТИ (ВРІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УРЕКТИ́, уречу́, урече́ш, док., перех. і неперех., кому, кого і без додатка, діал. Докоряти. Словник української мови в 11 томах
6. урікати — Урікати, -каю, -єш сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Словник української мови Грінченка