хлопцювати
Хлопцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопцювати — ХЛОПЦЮВА́ТИ, цю́ю, ю́єш, недок., розм., рідко. Бути хлопцем, підлітком. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Б. Грінченка); Як я ще хлопцював (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- хлопцювати — Хлопцювати, -цю́ю, -єш гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63. Словник української мови Грінченка