ходьба

Ходьба́, би́, -бі́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходьба — ходьба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ходьба — Ходня, ходіння, (без діла) тиняння, ФР. хід, хода <н. година ходьби> Словник синонімів Караванського
  3. ходьба — [ход'ба] -би, д. і м. хоуд'б'і Орфоепічний словник української мови
  4. ходьба — Хідня Словник чужослів Павло Штепа
  5. ходьба — ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... (В. Сосюра); Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  6. ходьба — -и, ж. Те саме, що ходіння. Спортивна ходьба — вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10-50 км). Ходьба на лижах — катання на лижах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ходьба — ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Кв.-Осн., II, 1956, 458); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить… (Сос. Словник української мови в 11 томах
  8. ходьба — Ходьба, -би ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв. Словник української мови Грінченка