1. Словник української мови у 20 томах

ходьба

ХОДЬБА́, и́, ж.

Те саме, що ході́ння.

Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... (В. Сосюра);

Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (З. Тулуб).

(1) Спорти́вна ходьба́ – вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10–50 км).

Іван Петрович Погребняк по праву вважається піонером спортивної ходьби (з газ.);

Ходьба́ на ли́жах див. ли́жі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходьба — ходьба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ходьба — Ходня, ходіння, (без діла) тиняння, ФР. хід, хода <н. година ходьби> Словник синонімів Караванського
  3. ходьба — [ход'ба] -би, д. і м. хоуд'б'і Орфоепічний словник української мови
  4. ходьба — Хідня Словник чужослів Павло Штепа
  5. ходьба — -и, ж. Те саме, що ходіння. Спортивна ходьба — вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10-50 км). Ходьба на лижах — катання на лижах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ходьба — Ходьба́, би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ходьба — ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Кв.-Осн., II, 1956, 458); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить… (Сос. Словник української мови в 11 томах
  8. ходьба — Ходьба, -би ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв. Словник української мови Грінченка