ходячий
ХОДЯ́ЧИЙ, а, е, розм.
1. Який ходить.
Вільному – воля, ходячому – путь (прислів'я);
Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись (Т. Шевченко);
// Який живе не на одному місці, схильний бродити, мандрувати.
Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький);
Чумаки – народ ходячий (Сл. Б. Грінченка);
// Який може ходити, пересуватися сам (про хворого).
У нас увесь такий рід, що ходячий мре (Сл. Б. Грінченка);
Усіх [французів] мучила спрага, та хоч поміж поранених були і ходячі, але вони не наважувалися виходити з хати (П. Кочура);
Тепер у Ольги лишились тільки такі поранені, яких у госпіталях називають ходячими (П. Дорошко).
2. перен., ірон. Який є живим втіленням кого-, чого-небудь.
Для втілення в мистецтві образу сучасника треба мислити завжди значними соціальними категоріями в усій різноманітності суперечностей, почуттів, з глибокими підтекстами .. Інакше на екрані дедалі частіш почнуть з'являтися ходячі схеми замість живих людей (О. Довженко);
[Валя:] Даню, ти що – дратуєшся зі мною? Думаєш, Валя – якийсь циркуляр? Ходяча резолюція? (Ю. Мокрієв);
На екрані вже він.., цей ходячий колодязь мудрості, сипав би прислів'ями, а тут мовчить (О. Гончар).
3. Який широко використовують; загальноприйнятий.
Крок за кроком спростовувала і спростовує поезія ходяче положення про те, що прогрес убиває мистецтво (з наук. літ.);
// Який узвичаївся, усталився; часто зустрічається; типовий.
Шевченко знав, що більшість армійських офіцерів – п'яниці, картярі і бретери, і хоча Долгов ніби й не був схожий на цей ходячий тип армійця, Тарас Григорович намагався стушуватися і на запитання відповідав якомога лаконічніше (З. Тулуб);
Використовує Старицький у п'єсах і великий матеріал народної фразеології – прислів'я, приказки, ходячі порівняння (з наук. літ.);
// Який користується великою популярністю; поширений.
Мені здається, що Котляревський.., може, якими ходячими у той час піснями і скористувався задля своєї “Наталки” (Панас Мирний);
“Декамерон” Боккаччо виріс на ґрунті ходячих оповідань і анекдотів (М. Рильський);
[Ібсен:] Існує ходяча фраза, за яку завжди ладні вхопитися розумуючі базікала, які повторюють чужі думки, тільки-но захочуть похизувати перед юрбою (із журн.);
Ходяче положення.
Значення в інших словниках
- ходячий — ходя́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- ходячий — Який ходить <�рухається>, (банкір) мандрівний, кочовий, (хворий) не лежачий, не постільний, (з нст. сл. енциклопедія) живий, (вислів) крилатий, загальновживаний, поширений, (жарт) банальний, (образ) типовий Словник синонімів Караванського
- ходячий — -а, -е, розм. 1》 Який ходить. || Який подорожує, мандрує; мандрівний. || Який може ходити, пересуватися сам (про хворого). 2》 перен., ірон. Який є живим втіленням кого-, чого-небудь. 3》 Який широко вживають, використовують; загальноприйнятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходячий — у́сна (ходя́ча) газе́та. 1. Новини і чутки, які передаються з уст в уста. Випадків вимордування арендарів (орендарів) із усіми (усіма) їх родинами було багато .. І мужики знали про них з усної газети (І. Франко). 2. ірон. Фразеологічний словник української мови
- ходячий — ЗАГАЛЬНОВІДО́МИЙ (який усім відомий, визнаний і не вимагає ніяких пояснень), ХОДЯ́ЧИЙ розм.; АБЕТКО́ВИЙ зневажл., А́ЗБУЧНИЙ зневажл., ПРОПИСНИ́Й зневажл. (перев. із сл. істина). — Я беру загальновідому,.. вірну, певну і точну, віками перевірену тезу (Ю. Словник синонімів української мови
- ходячий — Ходя́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходячий — ХОДЯ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який ходить. Вільному — воля, ходячому — путь (Укр.. присл.., 1963, 155); Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись (Шевч., І, 1951, 349); // Який подорожує, мандрує; мандрівний. Словник української мови в 11 томах
- ходячий — Ходячий, -а, -е 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. Н. Вол. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре. Словник української мови Грінченка