хоругва

Хору́гва́, -ви́; хоруго́в, -гви́, -гві́ = корогва́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоругва — хоругва́ іменник жіночого роду корогва рідко Орфографічний словник української мови
  2. хоругва — І корогва, заст. корогов Церковне знамено із зображенням священної особи чи події, яке виносять під час урочистих процесій та хресних походів; рідко прапор Словник церковно-обрядової термінології
  3. хоругва — див. прапор Словник синонімів Вусика
  4. хоругва — [хоругва] -ви, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. хоругва — ХОРУГВА́, и, ж., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (І. Франко); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (І. Словник української мови у 20 томах
  6. хоругва — хоругви, ж. Корогва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хоругва — див. корогва Універсальний словник-енциклопедія
  8. хоругва — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Словник синонімів української мови
  9. хоругва — ХОРУГВА́, и, ж., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Фр., XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Словник української мови в 11 томах
  10. хоругва — Хоругва, -ви ж. = корогва. ЕЗ. V. 190. Словник української мови Грінченка