хоругва
ХОРУГВА́, и, ж., заст.
Корогва.
Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (І. Франко);
Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (І. Котляревський);
Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву .. В хоругві буде з півста чоловік (П. Панч);
Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Н. Кобринська);
Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної утварі (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоругва — хоругва́ іменник жіночого роду корогва рідко Орфографічний словник української мови
- хоругва — І корогва, заст. корогов Церковне знамено із зображенням священної особи чи події, яке виносять під час урочистих процесій та хресних походів; рідко прапор Словник церковно-обрядової термінології
- хоругва — див. прапор Словник синонімів Вусика
- хоругва — [хоругва] -ви, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- хоругва — хоругви, ж. Корогва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоругва — див. корогва Універсальний словник-енциклопедія
- хоругва — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Словник синонімів української мови
- хоругва — Хору́гва́, -ви́; хоруго́в, -гви́, -гві́ = корогва́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хоругва — ХОРУГВА́, и, ж., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Фр., XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Словник української мови в 11 томах
- хоругва — Хоругва, -ви ж. = корогва. ЕЗ. V. 190. Словник української мови Грінченка