цебто

Це́бто, звичайно се́бто

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цебто — це́бто 1 сполучник незмінювана словникова одиниця це́бто 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цебто — сп., себто, тобто, інакше кажучи, іншими словами; ЯК Ч. значить, виходить. Словник синонімів Караванського
  3. цебто — ЦЕ́БТО¹, спол. пояснювальний. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; себто, тобто, інакше кажучи, іншими словами. [Горпина: ] Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. Словник української мови у 20 томах
  4. цебто — 1》 спол. поясн. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; тобто, іншими словами. 2》 част., розм. Уживається для підсумовування узагальнення висловленої думки; отже, таким чином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цебто — ЦЕ́БТО. 1. спол. поясн. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; тобто, інакше кажучи. [Горпина: ] Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. Словник української мови в 11 томах