1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

цегляр

Цегля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цегляр — цегля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цегляр — ЦЕГЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, який виробляє цеглу. Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (З. Словник української мови у 20 томах
  3. цегляр — -а, ч. Робітник, який виробляє цеглу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цегляр — ЦЕГЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, який виробляє цеглу. Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); Парубок-цегляр,— замурзаний у глину, розхристаний, на голові бриль із лопуха... Словник української мови в 11 томах