циганя
Циганя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганя — циганя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- циганя — ЦИГАНЯ́, ня́ти, с. Те саме, що циганча́. Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді [тоді] стояло... в мізерній одежині... (О. Кобилянська); Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий – його й коня Нагайкою крає (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
- циганя — -яти, с. Те саме, що циганча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганя — ЦИГАНЯ́, я́ти, с. Те саме, що циганча́. Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді стояло… в мізерній одежині… (Коб., І, 1956, 539); Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий — його й коня Нагайкою крає (Рудан., Тв., 1959, 261). Словник української мови в 11 томах