1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чвякати

Чвя́кати, -каю, -каєш; чвя́кнути, -кну, -кнеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвякати — див. їсти; плямкати Словник синонімів Вусика
  2. чвякати — ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати. Коли б його постоли мокрі так не чвякали (Сл. Б. Грінченка); Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. чвякати — чвя́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чвякати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що чавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чвякати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. чвякати — ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати. Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (Крим., Вибр., 1965, 407). Словник української мови в 11 томах