чвиркати

Значення в інших словниках

1. чвиркати — див. бризкати; лити Словник синонімів Вусика
2. чвиркати — ЧВИ́РКАТИ і рідко ЧВІ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Спльовувати крізь зуби. Став [Микита] навпроти Васюти, однією рукою підперся в боки, а другою держав цигарку, пихкаючи димом та раз у раз чвиркаючи через губу (Б. Словник української мови у 20 томах
3. чвиркати — чви́ркати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
4. чвиркати — і рідко чвіркати, -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Спльовувати крізь зуби. || Говорити неохоче, зневажливо, крізь стулені губи. 2》 Бризкати, просочуючись крізь що-небудь під тиском чогось (про болото, твань, кров і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чвиркати — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
6. чвиркати — ЧВИ́РКАТИ і рідко ЧВІ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Спльовувати крізь зуби. Став [Микита] навпроти Васюти, однією рукою підперся в боки, а другою держав цигарку, пихкаючи димом та раз у раз чвиркаючи через губу (Гр. Словник української мови в 11 томах
7. чвиркати — Чвиркати, -каю, -єш, одн. в. чвиркнути, -ну, -неш гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97. Словник української мови Грінченка