1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чех

Чех, че́ха, -хові, че́ху! че́хи, -хів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чех — ЧЕХ¹ див. че́хи. ЧЕХ², а, ч. Одна з найпоширеніших розмінних монет ХVІІ століття в Україні. Найбільша кількість [монет] – 132, карбована в Польщі за Сигізмунда ІІІ, до того ж 129 із них – півторагрошовики, які на Україні звались чехами (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. чех — чех іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чех — А, ч. Чеченець. Я два роки у чехів пробув... Словник сучасного українського сленгу
  4. чех — Срібна або золота монета Словник застарілих та маловживаних слів
  5. чех — див. чехи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Чех — I (Czech) Броніслав, 1908-44, пол. лижник, альпініст; один з найуніверсальніших лижників світу; вбитий гітлерівцями; щороку (з 1946) проводяться міжнародні спортивні змагання імені Ч. та (з 1952) Г. Марусаж. II легендарний засновник чеської держави, брат Леха і Руса. Універсальний словник-енциклопедія
  7. чех — ЧЕХ див. че́хи. Словник української мови в 11 томах
  8. чех — Чех, -ха м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38. Словник української мови Грінченка