чех
ЧЕХ див. че́хи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чех — ЧЕХ¹ див. че́хи. ЧЕХ², а, ч. Одна з найпоширеніших розмінних монет ХVІІ століття в Україні. Найбільша кількість [монет] – 132, карбована в Польщі за Сигізмунда ІІІ, до того ж 129 із них – півторагрошовики, які на Україні звались чехами (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- чех — чех іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чех — А, ч. Чеченець. Я два роки у чехів пробув... Словник сучасного українського сленгу
- чех — Срібна або золота монета Словник застарілих та маловживаних слів
- чех — див. чехи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Чех — I (Czech) Броніслав, 1908-44, пол. лижник, альпініст; один з найуніверсальніших лижників світу; вбитий гітлерівцями; щороку (з 1946) проводяться міжнародні спортивні змагання імені Ч. та (з 1952) Г. Марусаж. II легендарний засновник чеської держави, брат Леха і Руса. Універсальний словник-енциклопедія
- чех — Чех, че́ха, -хові, че́ху! че́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чех — Чех, -ха м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38. Словник української мови Грінченка