чимчикувати
Чимчикува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чимчикувати — див. ІТИ; п! ЧВАЛАТИ, ШКАНДИБАТИ. Словник синонімів Караванського
- чимчикувати — див. іти Словник синонімів Вусика
- чимчикувати — ЧИМЧИКУВА́ТИ, ЧИНЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. Попід тином біжить мати Свою дочку переймати: – Вернись, – каже, – чи не чуєш? Куди ж це ти чимчикуєш?... Словник української мови у 20 томах
- чимчикувати — чимчикува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- чимчикувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. 2》 Іти (перев. повільно); плестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чимчикувати — ІТИ́ (ЙТИ) (роблячи кроки, пересуватися в просторі), ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ розм., ТО́ПАТИ розм., ТУПЦЮВА́ТИ розм., ТУ́ПЦЯТИ розм., ТУ́ПАТИ розм., ГРЯСТИ́ уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯ розм., ПОСТУПА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- чимчикувати — ЧИМЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. Попід тином біжить мати Свою дочку переймати:— Вернись,— каже,— чи не чуєш? Куди ж це ти чимчикуєш? (Укр. нар. Словник української мови в 11 томах
- чимчикувати — Чимчикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140. Словник української мови Грінченка