1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шварґотіти

Шварґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, -ґо́чуть і шварґоті́ти, -ґочу́, -ґоти́ш, -ґотя́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шварґотіти — див. ГОВОРИТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шварґотіти — див. говорити; кричати Словник синонімів Вусика
  3. шварґотіти — ШВАРҐОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. Говорити швидко й нерозбірливо (перев. іноземною мовою). – Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати (І. Нечуй-Левицький); // Видавати гучні й часті звуки. Словник української мови у 20 томах
  4. шварґотіти — шварґоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шварґотіти — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм. Словник синонімів української мови