1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шепотіти

Шепота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть, не шепочи́, не шепочі́ть і шепоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть, не шепоти́, не -ті́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотіти — див. говорити; шептати Словник синонімів Вусика
  2. шепотіти — ШЕПОТІ́ТИ див. шепота́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. шепотіти — шепоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шепотіти — див. шепотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шепотіти — ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕЛЕСТІ́ТИ розм., ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. шепотіти — ШЕПОТІ́ТИ див. шепота́ти. Словник української мови в 11 томах