1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шпацір

Шпа́ци[і]р, -ци[і]ру, -рові (нім.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпацір — ШПА́ЦІР, ШПА́ЦИР, у, ч., розм. Прогулянка. По-недільному зодягнене жіноцтво паювалося в гурти, виходила на шпацір молодь (Я. Качура); Повільно, наче на шпацір, йшли ми з Владеком по кам'яній сапі (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  2. шпацір — див. шпацир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпацір — Шпацір, -ру м. Прогулка. Котл. Словник української мови Грінченка