шпацір
ШПА́ЦІР, ШПА́ЦИР, у, ч., розм.
Прогулянка.
По-недільному зодягнене жіноцтво паювалося в гурти, виходила на шпацір молодь (Я. Качура);
Повільно, наче на шпацір, йшли ми з Владеком по кам'яній сапі (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me