1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шпилечок

Шпиле́чок, -ле́чка, -ле́чкові, на -чку; -ле́чки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпилечок — ШПИЛЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (з народної пісні); Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Марко Вовчок); Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  2. шпилечок — шпи́ле́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шпилечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпилечок — ШПИ́ЛЕЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Вовчок, І, 1955, 181); — Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дн. Чайка, Тв., 1960, 346). Словник української мови в 11 томах
  5. шпилечок — Шпилечок, -чка, шпилик, -ка м. ум. отъ шпиль. Словник української мови Грінченка