шпилечок
ШПИЛЕ́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до шпиль.
Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (з народної пісні);
Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Марко Вовчок);
Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпилечок — шпи́ле́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпилечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпилечок — Шпиле́чок, -ле́чка, -ле́чкові, на -чку; -ле́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпилечок — ШПИ́ЛЕЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Вовчок, І, 1955, 181); — Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дн. Чайка, Тв., 1960, 346). Словник української мови в 11 томах
- шпилечок — Шпилечок, -чка, шпилик, -ка м. ум. отъ шпиль. Словник української мови Грінченка