шпиндель

Значення в інших словниках

1. шпиндель — д. ВАЛ Словник синонімів Караванського
2. шпиндель — Веретено Словник чужослів Павло Штепа
3. шпиндель — ШПИ́НДЕЛЬ, я, ч. 1. Головний вал верстатів з обертальним рухом, у пристроях якого закріплюють оброблювані деталі або різальні інструменти. До зупинки верстата необхідно виключити механізм подачі, а потім зупиняти обертання шпинделя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. шпиндель — шпи́ндель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
5. шпиндель — шпиндель вул. ніж, стилет (ст): Якийсь ґунцвал нихрещений, в Паридзу родзений, запхав пані цісаревій шпиндель затроєний (із пісні) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шпиндель — -я, ч. 1》 Головний вал верстатів з обертальним рухом, у пристроях якого закріплюють оброблювані деталі або різальні інструменти. 2》 Веретено в прядильній машині. 3》 Вертикальна вісь чого-небудь (котушки, суднового шпиля і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шпиндель — шпи́ндель (нім. Spindel, букв. – веретено) 1. Вал металорізних та деревообробних верстатів, з’єднаний з приводом, в якому є пристрої для закріплення заготовок або різальною інструмента. 2. Вал або вісь деяких машин та механізмів. Словник іншомовних слів Мельничука
8. шпиндель — ШПИ́НДЕЛЬ, я, ч. 1. Головний вал верстатів з обертальним рухом, у пристроях якого закріплюють оброблювані деталі або різальні інструменти. До зупинки верстата необхідно виключити механізм подачі, а потім зупиняти обертання шпинделя (Різальні інстр.. Словник української мови в 11 томах
9. шпиндель — Шпиндель, -ля м. Поршень. Камен. у. Словник української мови Грінченка