шпитальний

Шпита́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпитальний — ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (М. Бажан); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шпитальний — шпита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шпитальний — шпита́льний лікарняний (ср, ст): До того ж, як справжній комарнинець, він був хоровитий (комарненські болота) і тому часто лежав у шпиталі. Тому проф. Конарський називав його “шпитальний Юзьо” (Гординський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шпитальний — -а, -е. 1》 Прикм. до шпиталь 1). 2》 заст. Прикм. до шпиталь 2). || Такий, як у лікарні, богадільні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпитальний — ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (Бажан, Вибр., 1940, 67); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (Стельмах, II, 1962, 158)... Словник української мови в 11 томах
  6. шпитальний — Шпитальний, -а, -е Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у. Словник української мови Грінченка