шпитальний
ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шпита́ль 1.
Удвох очуняли в шпитальному вагоні (Бажан, Вибр., 1940, 67);
В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (Стельмах, II, 1962, 158);
Підводчик уже починав сердитись, коли Яресьчиха в супроводі шпитального персоналу вивела сина з барака (Гончар, II, 1959, 135);
Пам’ятаю, як входила рано Медсестра у шпитальну палату (Гірник, Сонце.., 1958, 155).
2. заст. Прикм. до шпита́ль 2.
Шпитальні келії троха більші від звичайних арештантських (Фр., IV, 1950, 178);
3 плащем на шпитальному халаті та білим очіпком на голові поспішала [сестра Артемізія], видно, кудись недалечко (Вільде, Сестри.., 1958, 414);
// Такий, як у лікарні, богадільні.
Мимо того ся жінка вміє бути не раз веселою, як тьотя Саша, і підтримує в домі зовсім не шпитальний настрій (Л. Укр., V, 1956, 387).
Значення в інших словниках
- шпитальний — ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (М. Бажан); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (М. Словник української мови у 20 томах
- шпитальний — шпита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- шпитальний — шпита́льний лікарняний (ср, ст): До того ж, як справжній комарнинець, він був хоровитий (комарненські болота) і тому часто лежав у шпиталі. Тому проф. Конарський називав його “шпитальний Юзьо” (Гординський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шпитальний — -а, -е. 1》 Прикм. до шпиталь 1). 2》 заст. Прикм. до шпиталь 2). || Такий, як у лікарні, богадільні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпитальний — Шпита́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпитальний — Шпитальний, -а, -е Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у. Словник української мови Грінченка