1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шрубувати

Шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрубувати — див. ҐВИНТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. шрубувати — шрубува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шрубувати — шрубува́ти 1. закручувати (шуруп)(ст) 2. приховувати, затаювати (ст): Був собі звичайним мулярем, і це йому імпонувало. Ніколи навіть не шрубував своїх амбіцій, щоб стати будівничим підприємцем (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шрубувати — -ую, -уєш, недок., діал. Загвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шрубувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  7. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати, Словник української мови в 11 томах
  8. шрубувати — Шрубувати, -бую, -єш гл. Винтить. Словник української мови Грінченка