1. Словник синонімів української мови

шрубувати

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрубувати — див. ҐВИНТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. шрубувати — шрубува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шрубувати — шрубува́ти 1. закручувати (шуруп)(ст) 2. приховувати, затаювати (ст): Був собі звичайним мулярем, і це йому імпонувало. Ніколи навіть не шрубував своїх амбіцій, щоб стати будівничим підприємцем (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шрубувати — -ую, -уєш, недок., діал. Загвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шрубувати — Шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати, Словник української мови в 11 томах
  8. шрубувати — Шрубувати, -бую, -єш гл. Винтить. Словник української мови Грінченка