іподиякон

Значення в інших словниках

1. іподиякон — 1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон Словник церковно-обрядової термінології
2. іподиякон — ІПОДИЯ́КОН, а, ч. У православній церкві – прислужник архієрея під час богослужіння. Тричі обійшов хресний хід довкола собору .. Йшли ігумени, попи й протопопи, іподиякони й диякони, .. подивитися на свячення Софії прийшов увесь Київ (П. Словник української мови у 20 томах
3. іподиякон — іподия́кон іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. іподиякон — -а, ч. Молодший диякон при архієреї. Великий тлумачний словник сучасної мови