ірвати

Ірва́ти, ірву́, ірве́ш = рва́ти, рву, рвеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірвати — ірва́ти дієслово недоконаного виду рвати рідко Орфографічний словник української мови
  2. ірвати — ІРВА́ТИ див. рвати. Словник української мови в 11 томах
  3. ірвати — Ірва́ти, ірву́, -ве́ш гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220. Словник української мови Грінченка