ірвати

Ірва́ти, ірву́, -ве́ш

гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірвати — ірва́ти дієслово недоконаного виду рвати рідко Орфографічний словник української мови
  2. ірвати — Ірва́ти, ірву́, ірве́ш = рва́ти, рву, рвеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ірвати — ІРВА́ТИ див. рвати. Словник української мови в 11 томах