1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

іредента

Іреде́нта (іт.), не відм.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іредента — ІРЕДЕ́НТА, и, ж. Значна частина етносу (етнічної спільноти), компактно розселеного в державах, що межують з його історичною батьківщиною. Найочевиднішими ареалами розселення іреденти є прикордонні території (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах