1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

історіограф

Історіо́гра́ф, -фа; -гра́фи, -фів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. історіограф — історіо́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. історіограф — -а, ч. 1》 Фахівець з історіографії (у 1 знач.). 2》 заст. Історик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. історіограф — ІСТОРІО́ГРАФ, а, ч. 1. Фахівець з історіографії (у 1 знач.). Велика заслуга Франка як історіографа полягала, зокрема, в тому, що він вів нещадну боротьбу проти реакційних істориків і соціологів (Ком. Укр., 8, 1966, 61). 2. заст. Історик. Словник української мови в 11 томах