Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- ґвельфи
- ґвер
- ґвинт
- ґвинтувати
- ґвінейський
- Ґвінея
- ґвінеєць
- Ґвіяна
- Ґданськ
- ґданський
- ґдира
- ґдиравий
- ґе-ґе-ґе
- Ґебауер
- ґевал
- ґедзатися
- ґедзитися
- ґедзь
- Ґедимін
- ґейзер
- ґейша
- ґел-ґел
- Ґелсворсі
- ґелґати
- ґелґотати
- ґенератор
- ґенерація
- ґенуезький
- ґенуйський
- Ґенуя
- ґенуєць
- ґенітив
- Ґеорґ
- Ґергард
- Ґергардт
- ґерилья
- Ґертруда
- ґерувати
- ґерундив
- ґерґотати
- ґестка
- ґетго
- Ґете
- ґетри
- Ґеттінґен
- ґеттінґенський
- ґешефт
- ґешефтмахер
- ґешефтмахерство
- ґешефтмахерський
- ґеґати
- ґзимс
- ґзитися
- ґила
- ґилавий
- ґилун
- ґирлиґа
- ґиґнути
- Ґлезґо
- ґлей
- ґлечер
- Ґловацький
- ґлоїна
- Ґлуськ
- ґльоб
- ґлявберова сіль
- ґлядіятор
- ґлядіяторський
- ґлязований
- ґлязувати
- ґлянда
- ґлянс
- ґлянсований
- ґлянсування
- ґлянсувати
- ґлясе
- ґляґ
- ґляґанець
- ґляґаний
- ґляґанка
- ґляґати
- Ґлінка
- ґлінтвайн
- ґліц
- ґміна
- ґмінний
- ґнайс
- ґном
- ґнотовий
- ґну
- ґніт
- ґоблен
- Ґобі
- Ґолдсміс
- Ґолубєв
- ґолф
- Ґольдоні
- Ґольфштром
- Ґоліят
- Ґолґота